Плема С. Новочеркаська "Просвіта" // Донеччина. 1994. 6 лип.

 

НОВОЧЕРКАСЬКА "ПРОСВІТА"

 

Українське товариство "Просвіта", яке мало за мету поширювати освіту та національну свідомість, було засноване в 1868 році у Львові, що належав тоді Австрії. В Російській імперії подібні громадські організації з'являються після революційних подій 1905 року, коли настали деякі полегшення для українського руху. Товариства "Просвіти" створюються переважно на українських землях, але подекуди й в інших містах Росії. Вони розповсюджували корисні для народу дешеві книжки, періодичні видання, які тоді стало можливим друкувати на українській мові, закладали бібліотеки, влаштовували концерти.

У Новочеркаську, адміністративному центрі Області війська Донського, товариство "Просвіта" було зареєстроване в 1907 році. Це був саме той рік, коли відбувся спад першої російської революції і настала реакція, що призвела, між іншим, до закриття багатьох українських часописів та культурно-освітніх товариств. Зокрема, саме у 1907 році було заборонено діяльність чотирьох філій "Просвіти" на Кубані.

Той факт, що українському товариству дозволили діяти в столиці донських козаків, тоді як було відмовлено у реєстрації "Просвіти" в українській Полтаві, звісно, досить цікавий. Але він ще не означав, ніби єдиній на Дону "Просвіті" судилося безхмарне майбутнє.

Новочеркаська "Просвіта" об'єднувала як місцевих українців, так і студентів, що приїздили навчатися у Донському політехнічному інституті. Пізніше студенти – члени "Просвіти" утворили співтовариство "Громада", офіційно не зареєстроване. Діяльність "Просвіти" була на загал культурницькою. Товариство мало свою бібліотеку, проводило літературні вечори.

Але навіть культурний рух українців російський уряд вважав за сходинку до державного сепаратизму України. Тож на початку 1910 року міністр внутрішніх справ П. Столипін у своєму циркулярі пропонує місцевим адміністраціям українських губерній не дозволяти створення товариств і союзів "інородницьких, в тому числі українських і єврейських, незалежно від переслідуваних ними цілей" (виділено мною. – С. П.).

А в кінці 1911 року департамент поліції запитує в жандармських управлінь Південно-Західних губерній докладні дані про "українсько-мазепинський рух, який... зростає, поширюється по всій Малоросії і приймає загрозливі розміри".

Такий урядовий курс зумовлював те, що всі українські організації підлягали спеціальному нагляду. В Новочеркаську його здійснювало Донське обласне жандармське управління, яке пересилало зібрані агентурні відомості своїм колегам у Харків. В Ростовському обласному архіві збереглися донесення про діяльність новочеркаських просвітян, писані агентом "Киевлянином". Ось, наприклад, його повідомлення від 12 березня 1912 року (звичайно, в перекладі з російської):

"Вечір в пам'ять Шевченка відбувся 11 березня в зимовому театрі; з членів "Просвіти" були присутні: голова товариства Барабаш (служить в селянському поземельному банку), Дяченко (швець – майстерня на розі Барочної та Платовської), у нього ж збираються члени студентської "Громади". Були також інші особи, прізвища яких невідомі. Куди і в якому розмірі надійде збір з вечора, можна буде встановити через 3–4 дні і буде повідомлено додатково".

Судячи з документів, невдовзі "Киевлянин" для зручності особисто вступає до "Просвіти" і веде активне "внутрішнє спостереження".

На початку 1913 року діяльністю "Просвіти" зацікавлюється обласна адміністрація. У відповідь на запитання, чи не відхиляється товариство від свого статуту, начальник обласного жандармського управління полковник Домбровський інформував канцелярію військового наказного отамана, що "в розпорядженні товариства "Просвіта", за даними агентури, знаходилась також нелегальна література, яка зберігалась у когось із членів, але в кого саме, точно встановити можливості не трапилось.

Багато членів товариства – особи, які за своїми переконаннями належать до українського Союзу "Спілка" Російської Соціал-Демократичної Робітничої Партії. Активної протиурядової діяльності товариства "Просвіта" і "Студентська Громада" до цього часу не виявляли".

Не дивлячись на відсутність такої протиурядової діяльності, в середині 1913 року місцева адміністрація все ж закрила новочеркаську "Просвіту". При цьому її голова, Захар Барабаш, продовжував жити в місті і приймати участь в культурнім житті українців, про що є свідчення в місцевій пресі того часу. За даними тієї ж преси, внаслідок переслідувань українського руху на початок 1914 року в Російській імперії залишилось усього 9 "Просвіт".

Відродження "Просвіти" на Дону відбулось, на певний час, після Лютневої революції 1917 року.

 

Сергій ПЛЕМА.

Відсканована стаття
N_Prosvita.jpg
JPG Image 387.6 KB

Сайт присвячений історії українців Донщини

Яндекс.Метрика