Плема С. Азовська солдатська громада // Вечірня Полтава. 2011. 27 квіт.

 

АЗОВСЬКА СОЛДАТСЬКА ГРОМАДА

 

Український рух, який виник після перемоги Лютневої революції 1917 року, охопив не лише широкі маси цивільного населення, а й українських вояків у російській армії. Значної сили цей рух набув і поза Україною, зокрема на Донщині. У Ростові-на-Дону, багатотисячний гарнізон якого великою мірою складався із українців, навесні 1917-го розгорнулася завзята боротьба за створення окремого українського полку імені гетьмана Дорошенка. Зрозуміло, для росіян – мешканців Ростова, котрі звикли дивитись на «малоросів» як на покірних підданих імперії, заяви про національну окремішність, а надто вулична демонстрація військових українців під жовто-блакитним прапором були явищем неймовірним!

Відбувались схожі події і в сусіднім Азові. У цьому невеликому місті під час Першої світової війни був розташований 235-й запасний піхотний полк – із кількома тисячами солдатів і всім своїм військовим майном. Він теж складався значною мірою з українців, причому багато з них були з Полтавщини. І от 17 (30) березня 1917 року в газеті «Ростовская речь» з’явилося повідомлення:

«В посаді Азові у *** піхотному запасному полку організується «Українська громада», яка ставить собі метою соціально-політичну і культурно-національну роботу серед малосвідомої частини своїх земляків. Для цього створюється українська бібліотека, будуть влаштовані лекції, читання і т. д. Українців (як військових, так і невійськових), котрі бажають взяти безпосередню участь в роботі «Громади» або помогти їй матеріально, просять звертатися за довідками в 1-шу роту до Дмитра Солов’я».

Що здійснилося з цих задумів? Якихось подальших відомостей про азовську громаду в місцевих джерелах мені знайти не вдавалось. Але про неї залишив згадку сам Дмитро Соловей.

Історик і публіцист Дмитро Федорович Соловей народився 1888 року в Прилуцькому повіті Полтавської губернії, в селянській сім’ї. У 1914–1925 роках (з перервами) жив у Полтаві, брав активну участь в українському громадському житті міста, пізніше працював у Харкові, а згодом виїхав до США і написав там низку праць про долю України в системі радянського колоніалізму та про Голодомор.

1916 року, коли Дмитро Соловей жив у Полтаві, його забрали до царської армії, і він потрапив до азовського полку, де відбував службу писарем. У своїх спогадах «Розгром Полтави», які надруковано у Вінніпезі 1974 року, він коротко згадує і про події в Азові навесні 1917-го. Про те, що його обрали тут до Ради солдатських депутатів, про те, що він «…з своїми новими друзями заснував Українську Солдатську Громаду Озівського гарнізону, відкрив бібліотеку-читальню тощо». Згадує Дмитро Соловей про організацію в 235-му полку «великого українського мітингу та демонстративного походу вулицями Озова». А також про те, що Українська солдатська громада Азовського гарнізону послала його своїм делегатом на Український національний конґрес, який відбувся у Києві 6–8 (19–21) квітня 1917 року і надав Центральній Раді статусу національного представницького органу.

Отже, українська громада в Азові, яку заснував Дмитро Соловей, дійсно виявила себе як діюча організація. У стрімкому вирі тодішніх подій проіснувала вона, очевидно, недовго (та й сам полк розпущено вже наприкінці 1917 року). А згодом була забута, і сьогодні про неї нічого не знають навіть місцеві історики і краєзнавці…

 

Сергій ПЛЕМА

Ростов-на-Дону

Знімок статті
Hromada.jpg
JPG Image 352.9 KB

Сайт присвячений історії українців Донщини

Яндекс.Метрика